У моїй картині світу маракуя завжди була чимось із меню барів на даху або складовою десертів, які коштують невиправдано дорого. Тому читати про те, що норвезькі вчені вивчають цей плід у контексті боротьби з хворобою Альцгеймера, було трохи дивно. Норвежці і маракуя — звучить як початок географічного анекдоту, але виявилося, що все доволі серйозно, інформує Ukr.Media.
Вони витратили чотири роки, щоб зрозуміти одну річ. Деменція, якщо спростити, це коли ваш мозок починає погано прибирати за собою. У клітинах накопичується білкове сміття, генератори енергії — мітохондрії — виходять з ладу, і поступово стирається пам'ять, мова, здатність орієнтуватися у просторі.
Так от, усередині цієї екзотичної кисло-солодкої штуки знайшли молекулу з гарною назвою альфа-амірин. Вона працює як такий собі кризовий менеджер для мозку: активує потрібні білки і змушує клітини проводити генеральне прибирання (науковці називають це аутофагією). Зламані мітохондрії йдуть на утилізацію, сміття вивозиться, запалення спадає. На мишах спрацювало чудово — вони стали краще проходити тести на пам'ять.
Тепер лабораторія довголіття в Гонконгу буде розробляти ліки, і можливо колись, ми побачимо таблетки від деменції. Але поки таблеток немає, є супермаркет.
Виявилося, що цей самий альфа-амірин є і в більш прозаїчних речах — у помідорах та журавлині. Що логічно, бо харчуватися виключно маракуєю в наших широтах — це шлях не до ясного розуму, а до фінансової прірви.
Взагалі, коли читаєш дослідження про мозок і їжу, з'являється легке відчуття дежавю. Наука постійно підтверджує те, що нам і так ліньки робити: треба їсти нудну, але корисну їжу.
Наприклад, чорницю та інші темні ягоди. Там якісь флавоноїди, які нібито сповільнюють старіння мозку на кілька років. Або жирну рибу — лосось, сардини, ось це все. Звучить банально, але без омега-3 клітинні мембрани нейронів починають сипатися швидше, ніж хотілося б.
З листовою зеленню взагалі вийшла цікава історія. Університет Раш (це в Чикаго) підрахував, що люди, які щодня жують шпинат, руколу чи капусту, мають мозок на 11 років молодший за тих, хто ігнорує траву. Одинадцять років. Звучить як непогана знижка, враховуючи, що в тридцять з чимось якраз було непогано.
Сюди ж можна додати нерафіновану оливкову олію (допомагає вимивати з мозку той самий білок, який провокує Альцгеймера) і волоські горіхи. З горіхами взагалі смішно — вони навіть візуально схожі на мозок, ніби природа залишила нам дуже прямолінійну підказку, а ми все одно тягнемося за чимось іншим.