У Франції розслідують масові заворушення, а в Бельгії правоохоронці розганяли натовпи сльозогінним газом
У Франції після масових заворушень затримали понад 1800 людей, а більш як 500 поліцейських, жандармів і пожежників дістали поранення. Сутички сталися і в Бельгії.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на допис міністра внутрішніх справ Франції Лорана Нуньєса в соцмережі X та бельгійське видання Le Soir.
За словами Нуньєса, події 17 жовтня в окремих містах тривали до пізньої ночі.
Він подякував поліцейським, жандармам і пожежникам, які працювали в складних умовах, та заявив, що право на демонстрації не може виправдовувати насильство.
Міністр стверджує, що від полудня, а в Марселі ще з ранку, кілька тисяч прихильників крайніх лівих сил були налаштовані атакувати громадські будівлі та вступати в сутички з правоохоронцями.
Згодом до них, за його словами, приєдналися правопорушники, які грабували та пошкоджували підприємства.
Заворушення фіксували в Парижі, Марселі, Ліоні, Бордо, Ренні, Страсбурзі, Греноблі, Ніцці, Ліможі та інших містах.
За повідомленням міністра, учасники нападали на правоохоронців, атакували державні установи й пошкоджували громадські будівлі. Також були випадки проникнення до префектур і мерій та пограбування підприємств.
"Наразі затримано 1 800 осіб, і станом на сьогодні тривають розслідування з метою встановлення осіб, причетних до цих злочинів, щоб вони постали перед судом", – заявив Нуньєс.
За попередніми даними, поранення дістали понад 500 поліцейських, жандармів і пожежників. Міністр наголосив, що ця цифра ще може змінитися. Значних матеріальних збитків зазнали, зокрема, сотні підприємців.
"Республіка не поступиться нічим тим, хто прагне нав’язати безлад і насильство", – підсумував він.
Що відбувалося під час протестів у Бельгії
Окремі заворушення відбулися й у Бельгії. Як повідомляє Le Soir, у суботу вдень у центрі Брюсселя спалахнули сутички та акти вандалізму.
Мітинги поширилися після зіткнень між поліцією та молоддю 9 жовтня, які сталися на тлі профспілкової акції. За даними видання, серед учасників суботніх подій було чимало неповнолітніх, зокрема дітей віком до 12 років.
У районі Мароль демонстранти пошкодили майно на бульварі Лемонньє та проспекті Сталінград. Зокрема, розбили вікна в офісі брюссельської федерації Соціалістичної партії (PS).
Також підпалювали сміттєві мішки, пошкодили будівельне обладнання, а автомобіль каршерінгової служби перекинувся на дах.
Поліція застосувала сльозогінний газ і провела операції для розгону учасників заворушень.
Згодом значна група демонстрантів і молоді зібралася на площі Біржі в центрі Брюсселя. Учасники скандували гасла проти поліції. Між 18:00 та 19:00 поблизу площі знову сталися сутички. Правоохоронці витіснили натовп, застосувавши силу та сльозогінний газ.
Пізніше на бульварі Анспах сформувалася нова колона, яка рушила в напрямку воріт Нінове. На вулицях перевертали й підпалювали сміттєві баки, а велосипеди та самокати спільного користування залишали посеред проїжджої частини.
Близько 20:00 ситуація заспокоїлася. Водночас поліція продовжила патрулювати район площі Біржі та прилеглі вулиці. За даними правоохоронців, протягом дня в Брюсселі затримали близько десяти людей.
Сутички в Льєжі
Заворушення також відбулися в Льєжі. У суботу вдень на площі Сен-Ламбер приблизно 30 демонстрантів оточили поліцейські в шоломах.
За інформацією видання, на місці працювала пожежна машина, яка поливала учасників акції водою. Люди за поліцейським кордоном скандували: "Звільніть наших товаришів!".
Раніше того дня колона демонстрантів заблокувала кілька транспортних шляхів у районі Кадран, зокрема в'їзд на автомагістраль у напрямку Буренвіля. Частина учасників намагалася пересувати огорожі, щоб спорудити барикади, однак поліція прибула до того, як їх вдалося звести, та розігнала натовп.
За даними поліції, близько 10:00 у районі Гільменів мирно зібралися від 200 до 250 людей. Звідти учасники рушили до площі Сен-Ламбер, де сидячий протест заблокував рух автобусів. Приблизно о 13:15 колона продовжила рух у напрямку району Кадран.
Що передувало
Протести у Франції почалися у вересні з акцій учнів і вчителів проти нестачі фінансування освіти.
Згодом до них долучилися студенти, профспілки та прихильники "жовтих жилетів", які виступали також проти зростання цін.
17 жовтня на вулиці вийшли щонайменше 550 тисяч людей, а в низці міст демонстрації переросли в погроми та підпали.
Уряд скликав кризовий штаб, а наступну загальнонаціональну страйкову акцію призначили на 5 листопада.