Ситуація з державним бюджетом України досягла точки, коли уряду доведеться обирати між радикальним підвищенням податків та ввімкненням "друкарського верстата".
Економіст Олег Устенко в ефірі у політолога Юрія Романенка порівняв зовнішню допомогу з медичним апаратом життєзабезпечення, який почав давати збої.
Олег Устенко підкреслив, що фінансування бюджету не терпить напівзаходів. Якщо ключовий партнер у особі США не відновить підтримку, держава вдасться до крайніх методів.
"Це як у тій приказці про те, що не можна бути трохи вагітним. Ти або фінансуєш бюджет, або ні. І якщо ми зараз не отримаємо ці кошти від США, то ми опиняємося в ситуації, коли Мінфін змушений буде виходити на ринок із зовсім іншими пропозиціями. Або ми побачимо те, що ми називаємо "монетизацією дефіциту" – тобто прямий друк грошей", – зазначив економіст.
За його словами, хоча МВФ жорстко стежить за макростабільністю, у ситуації вибору між невиплатою зарплат військовим та емісією, влада обере останнє: "Коли у тебе вибір: або не платити військовим і пенсіонерам, або надрукувати – вибір стає очевидним".
Юрій Романенко звернув увагу на несправедливість поточної фінансової моделі, де банки заробляють на депозитних сертифікатах НБУ, замість того щоб кредитувати реальний сектор.
"Держава поводиться як рекетир. Замість того, щоб створювати умови, вона шукає, де ще відібрати… Банки заробляють на порожньому місці, а країна не має грошей на снаряди", – обурився Романенко.
Устенко погодився, назвавши це "замкненим колом" монетарної політики. Банкам вигідніше тримати кошти в Нацбанку під високий відсоток без ризику, ніж фінансувати заводи під обстрілами. Водночас спроби зібрати більше податків через "закручування гайок" бізнесу, на думку експерта, можуть зупинити економіку, оскільки для багатьох "тінь" є способом виживання під час війни.
Попри схвалення програми "Ukraine Facility" на 50 мільярдів євро, ці кошти не розв'язують проблему дефіциту в поточному році.
"Ці 50 мільярдів розписані на 4 роки. Це по 12,5 мільярдів на рік у середньому. А нам тільки цього року треба 37-40 мільярдів мінімум зовнішнього фінансування. Тобто Європа закриває лише третину нашої потреби. Якщо США випадають, у нас дірка в 15-20 мільярдів доларів. Це критична маса", – пояснив Устенко.
Якщо Конгрес США не проголосує за допомогу до кінця березня, на Україну чекає секвестр – офіційне скорочення затверджених бюджетних видатків.
"Секвестр – це страшне слово для будь-якого уряду. Це коли ти офіційно кажеш: "Ми не можемо фінансувати ці статті видатків". І під ніж підуть капітальні інвестиції, ремонт доріг… і, на жаль, соціальні програми", – підсумував Олег Устенко.