В Україні стартувала березнева індексація пенсій, а паралельно влада анонсувала нову пенсійну реформу з амбітною метою – підняти мінімальну виплату до 6000 гривень. Наскільки це реалістично і де держава планує брати гроші – питання, на яке поки що немає чіткої відповіді.
Як передає "Хвиля", про це йдеться в матеріалі УНІАН.
Станом на початок 2026 року в країні налічується 10,2 млн пенсіонерів. Середній розмір пенсії становить 6544 грн, проте понад половина одержувачів отримують менше цієї суми.
Структура виплат виглядає таким чином:
- близько третини пенсіонерів живуть на 3-4 тис. грн на місяць;
- приблизно 20% отримують 4-5 тис. грн;
- майже 4% – менше 3000 грн.
З урахуванням поточних цін така дохідність не дозволяє значній частині літніх громадян покривати навіть базові потреби.
Березнева індексація: надбавка до 2595 грн
З 1 березня 2026 року проведено індексацію пенсій на 12,1%. Для порівняння, інфляція за минулий рік склала 8%.
Механізм розрахунку залишився колишнім:
- 50% коефіцієнта – рівень інфляції;
- 50% – середнє зростання заробітної плати за три попередні роки (16,1%).
- Розмір підвищення склав від 100 до 2595 грн – залежно від категорії одержувача.
Оновлені мінімальні виплати:
- громадяни 80+ за наявності необхідного стажу: зростання з 3758 до 4213 грн;
- пенсіонери 70+ з повним стажем: з 3613 до 4050 грн;
- особи до 70 років з повним стажем: з 3323 до 3725 грн.
Перерахунок не торкнувся:
- одержувачів максимальної пенсії (25 950 грн);
- тих, чиї виплати вже доведені до гарантованого мінімуму;
- прокурорів і суддів у відставці.
Реформа: що обіцяють
Міністр соціальної політики Денис Улютін представив бачення нової реформи, центральний елемент якої – підняти мінімальну пенсію до 6000 гривень. Зараз понад 4 мільйони людей отримують менше цієї суми.
Реформа передбачає прямий зв'язок між внесками та розміром пенсії: скільки людина платила протягом трудового життя – стільки й отримає, без залежності від року виходу на пенсію чи конкретної професії.
Ще один напрямок – переведення спеціальних пенсій (для держслужбовців, силовиків та інших) у так звані професійні, які фінансуватимуться з окремих додаткових внесків, а не із загальної солідарної системи. Перехідний період розтягнеться приблизно на 13 років: ті, хто встиг накопичити більшу частину стажу за старими правилами, виходитимуть на пенсію за ними.
Накопичувальна система: добровільний формат замість обов'язкового
Міністр виступає проти обов'язкового накопичувального рівня. На його думку, примусові відрахування лише переносять проблему на майбутнє, оскільки кошти все одно переважно інвестуються в державні облігації – фактично держава позичає їх у майбутніх пенсіонерів.
Подібні моделі раніше були переглянуті в Польщі та Угорщині.
Альтернатива – добровільна система. З 2027 року громадянам планують надати можливість самостійно направляти частину доходу в накопичувальні фонди. Відмова від участі призведе до нижчої пенсії в майбутньому. Держава при цьому має гарантувати збереження коштів як мінімум на рівні інфляції.
Де взяти гроші: головне питання без відповіді
Економіст Олег Пендзин скептично оцінює плани радикально підвищити мінімальну пенсію. Він нагадує: Пенсійний фонд живе виключно за рахунок єдиного соціального внеску (22% від зарплаты). ЄСВ платять близько 9,5 мільйона осіб, із середньої зарплати у 27 000 грн це дає приблизно 5900 гривень на місяць – на кожного пенсіонера. Виходить, що навіть без урахування тіньового ринку (понад 30% економіки) система ледве зводить кінці з кінцями.
Якщо мінімальна пенсія зросте до 6000 грн, середня автоматично піде далеко за 12000 грн – а для цього середня зарплата мала б перевищити 80000 гривень. Очевидно, що в нинішніх умовах це нереалістично.
"Коли я чую подібні речі, я ставлюся до них дуже скептично. Всі ці красиві заяви впираються у відсутність грошей" – каже Пендзин.
Демографія б'є по системі
Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин попереджає: незабаром на одного працюючого припадатиме двоє-троє пенсіонерів. Ситуацію додатково ускладнить велика кількість ветеранів після закінчення війни, яким також знадобляться гідні виплати.
Аналітик нагадує, що Данія вже підняла пенсійний вік до 70 років – і це симптом загальноєвропейської кризи солідарних систем.
Вихід, на думку Шевчишина, – у запровадженні другого і третього рівнів пенсійної системи: накопичувальних фондів, які інвестуватимуть кошти в державні облігації. Це вигідно і державі (довге фінансування), і громадянам (дохідність вища за депозит). Але проблема та сама: у більшості українців просто немає вільних коштів для таких відрахувань.
"Довоєнна статистика і сучасна ситуація показують, що у багатьох людей немає заощаджень, які допомогли б прожити навіть один місяць" – зазначає аналітик.
Таким чином, березнева індексація частково компенсує інфляційні втрати, але системи не змінює. Анонсована реформа з мінімальною пенсією у 6000 гривень – потенційно важливий соціальний крок, проте без прозорої фінансової моделі він ризикує залишитися красивою обіцянкою. Головне питання – не формула перерахунку, а де взяти стабільні гроші для виплат у довгостроковій перспективі.
Раніше ми писали, скільки стажу потрібно для виходу на заслужений відпочинок і як його купити.