За даними Інституту психології РАН, психологічний стан жителів Росії продовжує погіршуватися. 
Christian Erfurt / unsplash.com
За даними моніторингу Інституту психології РАН, майже половина росіян — 49% опитаних — стикаються з ознаками депресивного стану. Ще 33% респондентів відчувають тривогу, при цьому виражена тривожно-депресивна симптоматика спостерігається у 36% населення. Процеповідомляють Dengi.ua з посиланням наThe Moscow Times.
«Цей показник зумовлений насамперед песимістичними економічними очікуваннями, а також ослабленням надії на швидке завершення СВО», — зазначають академіки.
Дослідники пов’язують погіршення емоційного стану населення, зокрема, з економічними чинниками. Зростання економіки практично зупинилося, у цивільному секторі фіксується спад, темпи зростання зарплат і доходів сповільнюються, а інфляційний тиск посилюється. Додатковим джерелом напруги стали перебої з паливом після атак українських безпілотників та ударів по об’єктах електронної торгівлі. При цьому Володимир Путін, як зазначається, готується до подальшого посилення бойових дій.
Читайте також: Криза вугільної галузі РФ: шахтарі Кузбасу майже рік сидять без зарплати
Характер психологічних проблем різниться залежно від місця проживання. У мешканців великих міст частіше виявляються депресивні симптоми, тоді як сільські жителі більшою мірою схильні до тривоги. Найнижчий рівень психологічного благополуччя, згідно з даними ІП РАН, спостерігається серед росіян у віці 25–34 років, емоційний стан яких погіршується з весни, а також серед людей з низькими доходами.
Академіки звертають увагу й на зворотний зв’язок між психологічним станом та економікою. Фінансові труднощі здатні провокувати депресію, однак погіршення емоційного стану водночас знижує економічну активність населення. Таким чином формується замкнутий цикл: «Ці психологічні механізми можуть впливати на сприйняття економічних показників і призводити до того, що… економічний песимізм буде зростати».
Ознаки такого песимізму вже фіксуються в результатах соціологічних досліджень. Опитування ФОМ, проведені на замовлення Центробанку РФ, показують істотне погіршення економічних очікувань росіян: влітку відповідний показник опустився нижче позначки в 100 пунктів, яка умовно розділяє оптимістичні та песимістичні настрої. Паралельно інші дослідження ФОМ вказують на зростання рівня тривожності. З лютого частка людей, в оточенні яких переважно відчувається тривога, залишається вищою за частку тих, хто частіше стикається зі спокійними настроями.
Особливе занепокоєння у росіян викликає власне фінансове становище. За даними ІП РАН, до травня частка тих, хто відчуває тривогу через свої фінанси, сягнула 66%. На початок липня показник знизився до 56%, проте в липні та серпні знову почав зростати. На цьому тлі проблеми з паливом змінилися на атаки на склади Wildberries, після чого виникла нова хвиля дефіциту бензину.
Погіршення психологічного стану відбивається не лише на результатах опитувань. Росіяни третій рік поспіль встановлюють рекорди з купівлі антидепресантів. За словами психіатра TMT Віктора Лебедєва, це може свідчити про зростання кількості людей, які страждають на психічні розлади, при яких призначаються такі препарати. Йдеться не лише про депресію, а й про розлади адаптації та різні тривожні стани.
Дослідники зазначають, що тривожність і депресія можуть впливати й на споживчу поведінку. Підвищена тривога здатна стимулювати придбання товарів першої необхідності, тоді як депресивні прояви під час кризи іноді призводять до збільшення покупок так званих «гедоністичних» товарів, пов’язаних із розвагами. Винятком є тяжкі форми депресії, при яких інтерес до подібних покупок, навпаки, знижується.
Крім того, виражені тривожні та депресивні симптоми можуть посилювати схильність до компульсивного споживання. Економічна невизначеність також сприяє покупкам «про запас»: очікування подальшого подорожчання, введення нових обмежень або підвищення податків здатні збільшувати попит на товари тривалого користування.
Вчені вважають, що зростання споживчого попиту, яке у другому кварталі становило 6% у річному вираженні, частково може пояснюватися посиленням фінансової тривоги населення. Люди реагують на невизначеність додатковим збільшенням витрат.
Водночас інфляція, уповільнення зростання реальних наявних доходів та зниження очікувань щодо швидкого закінчення війни підривають відчуття контролю над власним життям. За даними ІП РАН, з 2022 року поступово зменшується частка росіян, які вважають, що те, що з ними відбувається в нинішніх умовах, більшою мірою залежить від них самих. У липні так вважали лише 38% респондентів проти 67% у квітні 2022 року.
Якщо високий рівень тривоги за майбутнє та відчуття втрати контролю збережуться, наслідки можуть виявитися довгостроковими, попереджають фахівці. У таких умовах може зростати значення сім’ї та дружніх зв’язків як джерела підтримки та захисту від невизначеності. Водночас молоді росіяни можуть частіше відкладати народження дітей, що призведе до ослаблення репродуктивних установок.
Водночас, як повідомляли Dengi.ua, Центробанк РФ прогнозує подальше зростання обсягу готівки в Росії.
[Крім того, як писали Dengi.ua, росіяни знову віддають перевагу зберіганню заощаджень у готівці.