Чинні податкові норми підтримки підприємців не відповідають реаліям сьогодення. 
Anzhela Bets / unsplash.com
Українські підприємства продовжують працювати в умовах, коли російські атаки загрожують не тільки військовим об’єктам, а й цивільній інфраструктурі бізнесу. Під удари потрапляють склади, виробничі приміщення, логістичні хаби, а разом з ними — товарні запаси, сировина та інші активи. Для платників податків, які через війну не можуть своєчасно виконувати податкові зобов’язання, держава передбачила спеціальний механізм, закріплений у пункті 69.1 Податкового кодексу. Про це пише «Судово-юридична газета», повідомляють Dengi.ua.
Як повідомляла голова ДНС Леся Карнаух, з початку повномасштабного вторгнення відповідною можливістю скористалися 11 214 платників податків.
При цьому чинна система підтримки стикається з проблемою, оскільки спочатку формувалася в умовах перших місяців війни і сьогодні не повністю враховує реальні втрати підприємств. Мова йде вже не лише про неможливість вчасно подати звітність або перерахувати податки. Для бізнесу серйозною проблемою стає фізичне знищення товару, сировини, матеріалів та оборотних коштів, які могли становити значну частину його капіталу.
Читайте також: Temu та AliExpress в Україні: бізнес вимагає змінити правила гри
Саме в цій частині, як зазначається, існує законодавча прогалина. Механізм дозволяє враховувати обставини, що перешкоджають виконанню податкових зобов’язань, однак окремо не регулює наслідки знищення майна підприємства внаслідок бойових дій.
Наказ Мінфіну № 225 передбачає кілька обставин, за яких юридична особа може бути визнана нездатною виконувати податкові зобов’язання. Серед них — втрата первинних документів або комп’ютерної техніки внаслідок бойових дій, неможливість вивезти майно та документи, а також загроза життю співробітників. Крім того, враховується перебування платника податків на тимчасово окупованій території або в районі активних бойових дій. Для фізичних осіб-підприємців передбачені додаткові підстави, зокрема призов на військову службу або перебування на стаціонарному лікуванні після поранення.
При цьому знищення товарних запасів, сировини, матеріалів та інших оборотних активів окремо як підстава для визнання неможливості виконання податкових обов’язків не зазначено.
На практиці це може створювати спірні ситуації. Наприклад, у результаті ракетного удару підприємство втрачає склад із товарами вартістю у сотні мільйонів гривень. При цьому бухгалтерські документи збереглися, комп’ютерне обладнання продовжує працювати, а банківські рахунки доступні. Формально компанія має можливість подати звітність та сплатити податки, незважаючи на величезні фактичні збитки.
Проблема полягає не в тому, що держава не враховує факт знищення майна. Наказ № 225 просто не встановлює окремого економічного критерію, за якого втрата товарних запасів або значної частини оборотного капіталу сама по собі могла б свідчити про неможливість виконання податкових зобов’язань.
Юридичний аналіз чинних норм також вказує на відсутність чітких кількісних критеріїв. Зокрема, не визначено, яку частку активів підприємство має втратити, щоб претендувати на відповідне звільнення, і яким чином має оцінюватися втрата оборотного капіталу. У результаті рішення приймається податковим органом індивідуально — з урахуванням специфіки діяльності підприємства та обставин, що склалися. Така модель залишає значний простір для суб’єктивної оцінки та не забезпечує бізнесу єдиних і заздалегідь зрозумілих правил.
У ДНС при цьому зазначають, що скористатися звільненням від виконання податкових обов’язків можуть як юридичні особи, так і фізичні особи-підприємці, якщо саме наслідки збройної агресії Росії унеможливили виконання відповідних обов’язків.
Серед можливих підстав податкова служба називає повне або часткове руйнування виробничих, складських або адміністративних приміщень, у яких зберігалася фінансова або бухгалтерська документація; знищення комп’ютерної техніки та іншого обладнання; втрату виробничих та інших необоротних активів.
Для підтвердження неможливості виконання податкових обов’язків необхідно подати заяву та відповідні підтверджувальні документи. Серед них можуть бути акти ДСНС, виписки з Єдиного реєстру досудових розслідувань, банківські виписки та інші матеріали. На розгляд документів контролюючому органу відводиться 20 календарних днів.
Статистика ДНС свідчить, що цей механізм застосовується на практиці. У 2026 році ним скористалися 2 292 платники податків. Найбільше рішень ухвалено в Києві — 3 191, далі йдуть Миколаївська область із 971 рішенням та Чернігівська — з 879.
Однак загальна кількість позитивних рішень — 11 214 за понад чотири роки повномасштабної війни — сама по собі не дозволяє оцінити, наскільки повно механізм охоплює підприємства, які постраждали від російських атак. В опублікованій статистиці ДПС відсутні дані про кількість відмов, а також про кількість компаній, які втратили товарні запаси, але не змогли отримати звільнення від виконання податкових зобов’язань.
Наказ № 225 створювався на початку повномасштабної війни, коли перед бізнесом стояли дещо інші проблеми. Зараз підприємства стикаються з масштабними втратами майна: один ракетний удар здатний повністю знищити склад із товарами, сировиною та оборотними запасами вартістю десятки або навіть сотні мільйонів гривень.
Тому чинні правила потребують перегляду з урахуванням нинішніх умов. Знищення товарних запасів та оборотних активів у результаті бойових дій доцільно прямо визначити як обставину, яка може свідчити про неможливість виконання податкових обов’язків.
Для бізнесу в такій ситуації особливо важливі чіткі й однакові критерії, а не рішення, що залежать переважно від індивідуальної оцінки податкового органу.
Механізм звільнення або відстрочки виконання податкових зобов’язань може стати реальним інструментом підтримки підприємств, які постраждали від війни, та допомогти їм зберегти можливість відновити діяльність. Однак для цього правила повинні враховувати не лише знищення будівель та обладнання, а й масштабні втрати товарів, сировини та оборотного капіталу.
Dengi.ua раніше повідомляли, що при ввезенні телефонів в Україну почнуть декларувати IMEI.
Також Dengi.ua писали, що місто Київ та шість областей забезпечили понад 60% усіх надходжень від податку на майно.