З 1 січня 2027 року Україна запроваджує стандарт DAC7. Ілюстративне фото / pexels.com
З 1 січня 2027 року в Україні набувають чинності нові законодавчі норми — імплементація європейського стандарту прозорості DAC7, що запроваджує регламентований механізм оподаткування та звітності щодо доходів фізичних осіб від продажів через цифрові платформи (маркетплейси, дошки оголошень, сервіси послуг та онлайн-шерінгу).
Про це повідомляє Державна податкова служба України, передають Dengi.ua .
Ключові параметри, ліміти та ставки оподаткування
Законодавство встановлює диференційовану шкалу податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) для онлайн-продавців, при цьому військовий збір з цих сум додатково не стягується:
- до 2 000 євро на рік: дохід від продажу особистих речей, що були у вжитку, у межах цієї суми звільняється від оподаткування; якщо ліміт перевищено, податок нараховується виключно з суми перевищення;
- у межах 834 мінімальних заробітних плат (МЗП) на рік: доходи, що перевищують безпошлинний ліміт, оподатковуються за зниженою спеціальною ставкою 10%;
- понад 834 МЗП на рік: частина доходу, що перевищує цей верхній річний поріг, підлягає оподаткуванню за підвищеною ставкою 23% (нараховується на суму різниці).
Для зареєстрованих самозайнятих осіб та фізичних осіб – підприємців (ФОП), які працюють через маркетплейси, діють стандартні правила підприємницької звітності, а майданчики виступають податковими агентами.
Роль маркетплейсів та ДНС в адмініструванні податку
Оператори цифрових платформ (як резиденти України, так і міжнародні компанії) зобов’язані стати на облік у Державній податковій службі, накопичувати інформацію про продажі користувачів та передавати фіскальні звіти.
Якщо громадянин торгує на кількох сайтах одночасно, податкова служба автоматично підсумовує доходи на основі даних платформ та міжнародних каналів автоматичного обміну.
У випадках, коли податок не був утриманий самою платформою автоматично, ДНС за місцем реєстрації продавця самостійно розрахує суму податку та надішле податкове повідомлення-рішення (ППР) з детальною формулою до 1 липня року, наступного за звітним. На погашення зобов’язання громадянину відводиться 60 календарних днів з моменту вручення документа.