Оновлення законодавста щодо шахрайських кол-центрів у цілому посилило відповідальність організаторів і учасників шахрайських кол-центрів, але поки не гарантує жертвам шахрайства повернення грошей, повідомив партнер юридичної фірми EQUITY Богдан Слободян.
Коментуючи агентству "Інтерфакс-Україна" відповідні зміни у законодавстві, він нагадав, що 18 вересня вступив у силу закон щодо посилення відповідальності за створення електронно-комунікаційних шахрайських організованих груп (шахрайських колцентрів) та залучення до участі у них, яким вперше в історії України було прямо криміналізовано діяльність шахрайського кол-центру або "електронно-комунікаційної шахрайської організованої групи".
"Фактично змін зазнав винятково Кримінальний кодекс України, можна констатувати, що створення окремого автоматичного механізму повернення коштів потерпілим запроваджено не було – питання компенсації й надалі вирішується через банківське законодавство, повернення/арешт активів, цивільний позов у кримінальному провадженні тощо", – пояснив він, зазначивши, що "до ухвалення цього закону окремого складу кримінального правопорушення щодо діяльності шахрайського кол-центру не існувало, тому слідство кваліфікувало таке діяння як шахрайство, створення та/або участь у злочинній організації, несанкціоноване втручання в інформаційні системи або за іншими статтями Кримінального кодексу".
"Статистика притягнення до відповідальності не є співмірною із масштабом даного явища. Від початку 2022 року до вересня 2026 року можна віднайти щонайменше 18 вироків, пов'язаних із діяльністю шахрайських кол-центрів, щодо 27 обвинувачених. У 14 з них щодо обвинувачених судом було призначено покарання у виді позбавлення волі, з яких у 12 випадках особи були звільнені від відбування покарання з випробуванням. Лише щодо двох осіб було призначено реальне покарання у виді позбавлення волі, проте станом на сьогодні дані кримінальні провадження перебувають на стадії апеляційного оскарження. В інших справах призначали обмеження волі або штрафи", – повідомив він.
Слободян звернув увагу, що 10 із 18 вироків припали на Дніпропетровщину, по два вироки було ухвалено судами Харківщини, Одещини та Закарпаття, по одному вироку винесли суди Києва та Київщини, але багато великих справ, які ще тільки доходять до суду.
Наприклад, у 2025 році українська та чеська поліція завершили розслідування мережі кол-центрів, яка за версією слідства обкрадала громадян Чехії: до суду передали обвинувальні акти щодо чотирьох організаторів і 10 учасників.
Інша відома такого характеру справа стосувалася 16 учасників кол-центру, частина якого діяла з виправної колонії, за результатами розслідування якої встановлено 25 потерпілих від діяльності фігурантів.
Юрист зазначив, що найважливішою зміною законодавства "є той факт, що стороні обвинувачення не потрібно буде складати" діяльність кол-центру виключно із десятків окремих епізодів шахрайства".
"Сам факт створення та свідомої участі у такій структурі отримав окрему кримінально-правову оцінку. Про практику застосування даної статті зможемо говорити лише через роки, коли перші кримінальні провадження за даною статтею стануть предметом розгляду українських судів", – сказав він.
Коментуючи перспективи повернення постраждалим коштів, Слободян підкреслив, що "сам факт того, що шахрай обманом переконав зробити переказ, ще не означає автоматичного обов'язку банку відшкодувати гроші", – сказав він, наголосивши, що "саме тому для типових кол-центрів соціальна інженерія настільки ефективна: НБУ повідомляв, що у 2024 році 84% суми збитків від карткового шахрайства були пов'язані із соціальною інженерією".
При цьому Слободян зауважив, що "якщо гроші встигли простежити та заблокувати до того, як їх вивели в готівку, криптовалюту або за кордон, шанси їх повернення суттєво вищі".
"Новий закон не створює державний "фонд компенсації", а допомагає існуючому механізму опосередковано, оскільки нова стаття ККУ передбачає обов'язкову конфіскацію майна для організатора. Для низки інших учасників конфіскація також можлива. Такі законодавчі зміни розширюють можливості сторони обвинувачення ставити питання про арешт активів ще під час слідства", – пояснив він, підкресливши, що "конфіскація – це не те саме, що автоматичне повернення грошей потерпілому".
Слободян також нагадав, що наразі готується до другого читання законопроєкт №16013 щодо незаконного використання платіжних інструментів і "дроп-рахунків", який "має створити спеціальну відповідальність за передачу, купівлю, одержання або використання карток, рахунків та доступів для вчинення шахрайства".
"Такий крок є потенційно дуже важливим: без мережі "дропів" кол-центрам набагато важче швидко розпорошувати викрадені гроші", – сказав юрист, додавши, "що миттєва реакція протягом перших годин, коли банк потерпілого, банк отримувача та поліція/прокуратура встигають встановити маршрут платежу та заблокувати кошти до подальшого дроблення".
Слободян також зазначив, що "НБУ радить жертвам карткового шахрайства негайно звертатися до банку із вимогою провести службове розслідування та паралельно подавати заяву до поліції".
"Набагато менш очевидною компенсація є у випадку якщо людина сама сформувала платіж, ввела код, підтвердила переказ і гроші пішли на рахунок шахрая, оскільки банк, як правило, посилатиметься на те, що він виконав авторизовану платіжну інструкцію власника. Тоді перспективність позову значною мірою залежить від того, чи можна довести окремий недолік системи безпеки банку: очевидно аномальну транзакцію, неналежну автентифікацію, ігнорування відомих шахрайських рахунків тощо", – сказав він.
В цілому юрист вважає, що у держави достатньо юридичних інструментів для боротьби з шахрайськими кол-центрами, але боротися з ними ефективно можна лише "якщо боротьба перейде від "закрити один офіс" до руйнування всієї інфраструктури".
"Нині держава має вже досить широкий набір інструментів, проте проблема полягає передусім у реалізації. Дані про 18 знайдених вироків і лише два випадки реального позбавлення волі демонструють значний розрив між кількістю операцій правоохоронців і кінцевими судовими результатами. При цьому Кіберполіція повідомляла, що лише протягом 2025 року до суду було скеровано 58 обвинувальних актів щодо організованих груп та злочинних організацій у сфері її роботи. Практичний показник ефективності – не лише кількість затриманих або "ліквідованих офісів", а скільки активів було простежено, заморожено та реально повернуто потерпілим", – підкреслив Слободян.