Російські еліти дедалі більше побоюються, що ФСБ вийшла з-під контролю. Володимир Путін поклав на спецслужбу завдання утримувати його владу – і вона отримала майже необмежені повноваження, поки невдоволення війною проти України всередині системи тільки зростає.
Як передає "Хвиля", про це пише Bloomberg з посиланням на людей, близьких до Кремля.
Останнім маркером нової хвилі репресій співрозмовники агентства називають звинувачення в тероризмі проти співзасновника Telegram, мільярдера Павла Дурова.
Путін роками керував, балансуючи між силовиками та поміркованішими чиновниками з економічного блоку. Тепер, за словами джерел у кремлівських колах, він послідовно стає на бік тих, хто вимагає жорсткішого контролю над бізнесом і суспільством.
ФСБ розширює вплив без видимих обмежень, а високопосадовці на кшталт куратора внутрішньої політики Сергія Кирієнка втрачають вагу. Кирієнку останнім часом дорікають провалами російських політичних операцій у Вірменії, Молдові та Угорщині.
"ФСБ стала керуючою компанією країни", – сказав московський політичний аналітик Андрій Колесников.
"Політична адміністрація, МЗС і фінансово-економічний блок перетворилися на технічний персонал, який обслуговує рішення, ухвалені з ухилом у бік спецслужб", – додав він.
Вибух у центрі Москви 1 серпня, найімовірніше, лише посилив аргументи ФСБ у розмовах із Путіним про додаткове закручування гайок. Іншим кремлівським групам майже нічим заперечити – навіть попри ризик просісти ще нижче в рейтингах. Підтримка президента вже опустилася до найнижчого рівня від початку повномасштабного вторгнення 2022 року. Речник Кремля Дмитро Пєсков на запит Bloomberg не відповів.
Путін, колишній офіцер КДБ і директор ФСБ, робить ставку на спецслужбу саме тоді, коли війна стає видимою для звичайних росіян. Українські удари по нафтопереробних заводах, оборонних підприємствах і логістичних складах дістають углиб країни та підривають кремлівські запевнення, що ситуація під контролем.
Окремі повноваження отримав другий департамент ФСБ, який відповідає за боротьбу з тероризмом і охорону політичного ладу. За словами трьох джерел, він може розслідувати кого завгодно і майже ні перед ким не звітує.
Саме він проштовхує справу Дурова, щоб обмежити Telegram. Проти цього виступали кремлівські чиновники, відповідальні за вересневі парламентські вибори: вони попереджають, що атака на популярний месенджер обернеться реакцією виборців.
Сам Дуров, який роками живе за межами Росії, відкинув звинувачення у своєму Telegram-каналі. За його словами, Росія оголосила його терористом "за відмову виконувати її вимоги щодо масового стеження та цензури".
Переслідують навіть відносно маргінальних критиків. Колишнього провладного блогера Іллю Ремесла, який перейшов в опозицію до Путіна, після затримання в Санкт-Петербурзі за "фейки" про армію відправили до психіатричної клініки – про це 26 липня повідомило державне агентство ТАСС.
Антивоєнного політика Бориса Надєждіна, якого не допустили до виборів президента 2024 року, засудили за "екстремізм" через фотографію покійного опозиціонера Олексія Навального. Цього тижня він оголосив, що втік до Франції після присвоєння статусу "іноагента".
Під ударом і великий бізнес: слідчі та прокурори працюють у межах масштабного воєнного переділу власності на користь людей, близьких або лояльних до влади. Другий департамент також відкрив справи про "державну зраду" проти десятків фізиків і дослідників авіакосмічної галузі – за участь у міжнародних симпозіумах, які колись санкціонувала сама держава. Крім того, він веде неофіційні чорні списки акторів, музикантів і режисерів, яких вважає непатріотичними.
Цього тижня Путін підписав закон, який карає антивоєнних росіян, що виїхали з країни й отримали заочні вироки. Їхні активи в Росії заморозять, їм заборонять користуватися державними та банківськими онлайн-сервісами і відмовлять у продовженні паспортів за кордоном.
Другий департамент має довгу історію полювання на найпомітніших опонентів Путіна. США внесли до санкційних списків його керівника, генерал-полковника Олексія Сєдова, через отруєння Навального 2020 року. Британія запровадила подібні заходи проти співробітників департаменту за отруєння Володимира Кара-Мурзи. А Бориса Нємцова департамент вів до його вбивства 2015 року на мосту біля Кремля.
71-річний Сєдов має прямий доступ до президента, який призначив його ще 2006 року. Кар'єру в КДБ він починав у Ленінграді на кілька років пізніше за Путіна, а в 1990-х очолював Федеральну службу податкової поліції. Саме він на початку цього року просував обмеження мобільного інтернету з міркувань безпеки – рішення, яке викликало хвилю громадського гніву та скарги бізнесу на величезні збитки.
Російські еліти дедалі більше стривожені тим, що система не справляється з проблемами, які накопичила війна, а Путін не подає жодних ознак готовності до поступок. Про це 27 липня писала старша наукова співробітниця Carnegie Russia Eurasia Center Тетяна Становая.
"Фундаментальна проблема – це відчуття, що російське керівництво втратило зв'язок з реальністю. Що зацикленість Путіна на підкоренні України помітно ускладнила ефективне управління", – зазначила вона.
Репресивна атмосфера поширюється і на еліти, і на російський середній клас, каже соціологиня, наукова співробітниця New Eurasian Strategies Centre Елла Панеях.
"Усі налякані, бо ніхто не знає, за ким прийдуть", – сказала вона.
Раніше "Хвиля" розповідала, як у російській еліті наростає розчарування Путіним. Також ми публікували розмову з колишнім офіцером ЦРУ про те, як влаштована машина виживання путінського режиму.