Україна зупинила інтенсивну кампанію дронових ударів по нафтових танкерах біля ключового чорноморського порту. Це сталося після прохання віцепрезидента США Джей Ді Венса, з яким він звернувся до Володимира Зеленського під час телефонної розмови 31 липня.
Як передає "Хвиля", про це пише Financial Times з посиланням на українських посадовців.
У Вашингтоні занепокоїлися, що Київ додатково розхитує нафтові ринки і б'є по американських компаніях. Під ударом опинилися судна, які забирали казахстанську нафту з терміналу Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК) у російському Новоросійську.
Відтоді ударів по танкерах біля терміналу КТК не було – це підтверджують і співрозмовники видання, і аналіз відкритих даних, який провела FT. За словами посадовців, Україна погодилася не бити по інфраструктурі КТК і по неросійських суднах – за умови, що ці судна не перебувають під українськими санкціями і не везуть російську нафту чи інший російський вантаж.
"Ми дуже уважно прислухаємося до наших американських партнерів", – сказав високопоставлений український посадовець. За його словами, у відповідь на прохання США Київ запустив відповідні "механізми", а тема КТК була "постійною частиною розмови з урядами США і Казахстану".
Американські нафтові гіганти Chevron і ExxonMobil володіють частками в КТК – головному експортному маршруті казахстанської нафти – і в західноказахстанських родовищах, які його наповнюють. Chevron належить 50% Тенгізу, найбільшого родовища країни, Exxon – 25%.
Представник адміністрації США підтвердив, що Вашингтон попереджав Київ не чіпати неросійські судна в Чорному морі та інфраструктуру КТК.
"Адміністрація розглядає КТК як життєво важливий канал постачання енергоносіїв казахстанського походження на європейські ринки, який слугує альтернативою російським енергоресурсам", – заявив він.
В офісах Венса і Зеленського та в МЗС Казахстану на запит журналістів не відповіли. У КТК, Chevron і Exxon від коментарів відмовилися.
Це не перший випадок, коли американці намагаються відвернути Україну від ударів по своїх бізнес-інтересах у Росії. У лютому тодішня посол України у США Ольга Стефанішина розповіла, що отримала демарш – дипломатичне послання з висловленням невдоволення – від Держдепартаменту після удару українських дронів по порту Новоросійськ наприкінці минулого року.
Липневі атаки на термінал КТК разом з інтенсивною кампанією проти російського судноплавства в Азовському морі створили хаос. Казахстан кілька разів був змушений зупиняти прокачування нафти до Новоросійська, а вартість фрахту і страхування зросла більш ніж удвічі.
У липні КТК завантажив лише 1,3 млн барелів на добу – на понад 300 тисяч менше, ніж місяцем раніше, і на 600 тисяч менше, ніж у травні. Такі дані наводить компанія Kpler, яка відстежує потоки енергоносіїв. Казахстанська нафта стала особливо важливою для світового ринку, поки постачання з Близького Сходу обмежені через війну з Іраном.
17 липня під удар потрапив танкер, зафрахтований Exxon, – він чекав на завантаження біля терміналу КТК. Минулого місяця гендиректор Chevron Майк Вірт казав, що компанія працює з урядом США та іншими урядами, щоб "трубопровід продовжував працювати".
Венс – одна з найвпливовіших і водночас найконфліктніших фігур в адміністрації Трампа щодо війни Росії проти України. Саме він публічно відчитував Зеленського під час їхньої першої зустрічі в Овальному кабінеті в лютому 2025 року. Цього року віцепрезидент заявив, що зупинка військової допомоги Києву – "одна з речей, якими я найбільше пишаюся з того, що ми зробили як адміністрація".
Співрозмовник, знайомий з позицією Києва, пояснив, чому Україна пішла назустріч. Вона домагається американської ліцензії на виробництво ракет-перехоплювачів для Patriot і сподівається купити кілька сотень таких ракет до зими – коли Росія, як очікують, посилить удари по критичній інфраструктурі. Під час розмови 31 липня Зеленський сказав Венсу, що Patriot і протиповітряна оборона є "головним пріоритетом" Києва.
Паралельно Україна наростила удари по російській нафтопереробці в інших регіонах. Цього місяця дрони дістали три НПЗ у глибині країни і вивели з ладу помітну частину переробних потужностей Росії. Москва була змушена призупинити експорт пального, що додало тиску на світові ціни на дизель і бензин.
Раніше "Хвиля" писала, що Київ дав гарантії безпеки танкерам з казахстанською нафтою. Про те, як Вашингтон уже висловлював невдоволення через удари по Новоросійську, ми розповідали окремо. Також ми писали про удари по НПЗ у Ярославлі та російських танкерах.