Головна страшилка російської осені – чутки про мобілізацію після вересневих виборів до Держдуми, про яку пишуть і незалежні російські медіа з посиланням на джерела в адміністрації президента, і українська розвідка. Але висновок економіста йде врозріз з алармістськими прогнозами: у Кремля залишається величезний простір для маневру грошима – і влада вже ним користується, піднімаючи регіональні бонуси і вводячи виплати вербувальникам у двох третинах регіонів.
Як передає "Хвиля", про це заявив економіст Владислав Іноземцев в ефірі на YouTube-каналі Russia Talk.
"Питання мобілізації зовсім не таке очевидне, як багато хто малює. Імовірність того, що вона станеться, я оцінюю максимум у 30%, швидше нижче. Варіантів для маневру у влади залишається ще дуже багато. Більше 50% виплат військовому персоналу – це виплати за покійників. Але люди, які записуються в армію, взагалі не беруть до уваги похорон: відсотків 90 діють за принципом – з ким завгодно, але зі мною цього точно не станеться. Контракт на війну – це квиток в один кінець: жодної ротації не буде, це назавжди. М'ясні штурми, обнулення, жорстокість командирів – суспільство прекрасно поінформоване", – заявив Іноземцев.
Логіка експерта будується на арифметиці смертономіки. Більше половини всіх виплат військовому персоналу в Росії – це компенсації за загиблих: за втрат близько 100-120 тисяч осіб на рік страхові та президентські виплати сім'ям з'їдають понад 50% із більш ніж 4 трильйонів рублів, які щороку йдуть на особовий склад. Але завербовані цю статистику ігнорують – і у влади є простий важіль: перекинути гроші з виплат за смерть на поточну платню. Підніми місячну оплату умовно до 600 тисяч рублів – і потік охочих відновиться без жодної мобілізації, адже людина рахує не компенсацію для сім'ї, а скільки місяців їй треба протриматися, щоб закрити іпотеку.
Водночас Іноземцев пояснює, чому повторити вересень 2022 року сьогодні незрівнянно важче. Тоді йшла динамічна війна, суспільство не було виснажене, а угруповання у 200-300 тисяч осіб робило добавку у 300 тисяч відчутною – зараз на фронті вже понад 700 тисяч, і для перелому довелося б набирати мільйон. Головне ж – за п'ять років зникла ілюзія тимчасовості: люди знають, що ротації немає, що контракт не закінчується, і чудово поінформовані про те, як командири розпоряджаються їхніми життями. Спроба загнати півмільйона людей воювати безкоштовно стала б виходом за рамки вибудуваної моделі, реакцію суспільства на який не візьметься прогнозувати ніхто.