Рішення Трампа відмовитися від частини санкцій проти Росії фактично дає перепустку силам зла в Кремлі. Так вважають колишній помічник держсекретаря США Девід Крамер та колишні посли США в Україні Джон Гербст і Вільям Тейлор.
Як передає "Хвиля", про це вони пишуть у колонці для The Atlantic.
На думку авторів, рішення Трампа фактично анулює закон, названий на честь покійного сенатора Ліндсі Грема, який ухвалили величезною двопартійною більшістю в обох палатах Конгресу і підписав сам президент. Це лише останній крок у довгій низці спроб адміністрації задобрити Росію, щоб змусити її до переговорів.
"Російський президент Володимир Путін кладе ці наївні подарунки до кишені й однаково відмовляється від переговорів", – пишуть автори.
Небагато воєн останнього часу були настільки чорно-білими, вважають вони: Росія вторглася в Україну без жодної вагомої причини, а Україна захищає свободу, суверенітет і територіальну цілісність. Щоб розвінчати фальшиві наративи, автори порівнюють Путіна і Зеленського.
Путін прийшов до влади в 1999 році як наступник, якого призначив Єльцин, і відтоді не виграв жодних легітимних виборів. Зеленський переміг у 2019 році з величезним відривом на вільних виборах, а його повноваження продовжено, бо під час воєнного стану провести вибори неможливо. Війну Путін почав ще в 2014 році, коли Зеленського навіть не було в політиці.
Росія навмисно б'є по лікарнях, житлових будинках і школах, а також по енергетиці та водопостачанню, щоб заморозити українців. Україна ж атакує російську енергетику, яка фінансує війну, і загалом намагається мінімізувати жертви серед цивільних. Путін проігнорував оголошене Трампом енергетичне перемир'я, а Зеленський призупинив удари по НПЗ на три дні і зняв паузу лише після нових російських атак.
Автори нагадують, що Путін постачає Ірану розвіддані для ударів по американцях і зброю, а Зеленський запропонував США та їхнім союзникам на Близькому Сході досвід боротьби з іранськими "шахедами". Путін покладається на північнокорейців, тоді як Зеленський ніколи не просив Захід надіслати війська.
"Історія погано оцінить Захід, якщо дійде висновку, що наша політика і позиція у війні, настільки очевидно чорно-білій, були в кращому разі хиткими", – наголошують автори.
Вони закликають надати Україні військову допомогу, щоб захистити людей від обстрілів, повернути окуповані території і виграти війну. Росія, за їхніми даними, вже втратила понад 1,5 млн убитими й пораненими, тож у певний момент може дійти до точки зламу, і Захід має цей процес прискорити.
Європа, на думку авторів, має нарешті перейти від заморожування до конфіскації приблизно 300 млрд доларів російських активів, які здебільшого зберігаються в бельгійському Euroclear. Тиснути треба на Росію, а не на Україну: посилити санкції, боротися з тіньовим флотом, закрити лазівки для західних компонентів російської зброї та підвищити ціну для Китаю й Індії, які купують російські енергоносії.
Захід також не повинен укладати з Путіним жодних енергетичних чи інших угод на зразок оголошеної 9 жовтня дизельної, бо в Москві їх сприймають як слабкість, пишуть автори. Путіна варто перестати запрошувати на міжнародні зустрічі, зокрема на саміт G20, який цього року приймають США.
"Його треба ізолювати і поводитися з ним як з парією і загрозою, якою він є, а не зустрічати червоною доріжкою", – підсумовують автори.